Сутність, структура, педагогічні умови професійної готовності вчителя музичного мистецтва до позакласної музично-виховної роботи

Сутність професійної готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до позакласної музично-виховної роботи з школярами – це інтегративне професійно-особистісне утворення, складова загальної готовності до організації виховного процесу. Необхідною умовою професійної готовності майбутнього фахівця до здійснення інноваційної діяльності в умовах сучасного освітнього середовища є педагогічна творчість, що поєднує в собі педагогічно-методичну й музичну творчість.

Структура професійної готовності:

– цілеспрямований компонент: усвідомлення майбутнім педагогом виховного потенціалу музичного мистецтва та власного художньо-виховного потенціалу на основі розуміння цілей і завдань музично-виховної роботи з дітьми;

– трансляторно-ціннісний компонент: здатність до адекватної передачі учням ціннісно-виховного сенсу музичних образів;

– креативно-проектувальний компонент: сформованість умінь і навичок творчого проектування змісту та форм позакласної художньо спрямованої виховної роботи на музичному матеріалі.

На основі теоретичного аналізу та вивчення практичного досвіду фахової підготовки вчителя музичного мистецтва викладачами циклової комісії музики, співів, музичного інструменту та спеціальних музичних дисциплін Лебединського педагогічного училища з’ясовано педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх спеціалістів до музичного виховання дітей у позакласній роботі:

1.     Забезпечення цілеспрямованої активності студентів у процесі формування мотивів музично-виховної діяльності.

2.     Формування музично-професійного мислення та мовлення майбутніх вчителів музичного виховання.

3.     Формування виконавських та загально-педагогічних компетентностей.

4.     Розвиток здатності студентів до комплексної реалізації художніх, виконавських та загально-педагогічних умінь і навичок.

5.     Використання інноваційних технологій музичного виховання в умовах сучасного освітнього середовища.

Доцільно виділити наступні етапи підготовки майбутніх вчителів музичного виховання до позакласної музично-виховної роботи з дітьми.

Пропедевтично-мотиваційний етап підготовки зумовлює формування музично-професійного мислення майбутніх учителів початкових класів; розвиток у студентів мотивів музично-виховної роботи з школярами; формування навичок цілеспрямованої музично-виховної роботи з дітьми.

Технічно-операційний етап підготовки націлює студентів на оволодіння методами музично-виховної роботи з учнями загальноосвітньої школи; підготовку до формотворення в контексті організації позакласної музично-виховної роботи в школі; формування елементарних навичок музично-виконавської діяльності.

Практично-проектувальний етап підготовки передбачає формування навичок синтезування різних видів художньої діяльності дітей у процесі ігрової діяльності; підготовку до аналізу і проектування художньо-виховних ситуацій у позакласній роботі з школярами; моделювання і практичну реалізацію студентами музично-виховних комплексів у позакласній роботі в школі.

Результатом формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до професійної діяльності є спроможність орієнтуватися в основних музично-педагогічних концепціях, здатність працювати зі школярами різних вікових груп за будь-якою програмою з предмету «Музичне мистецтво», стверджувати власну позицію, індивідуальний творчий стиль викладання предмету та проведення позакласних музично-виховних заходів у житті школи.

Сьогоднішній спеціаліст повинен бути кваліфікованою особистістю, яка здатна до творчого мислення, вирішення проблем нестандартним шляхом, діє самостійно, ініціативно. Адже вчитель музичного мистецтва є тією особистістю, на професійну діяльність якої покладено відповідальність за інтелектуальну й морально-естетичну підготовку підростаючого покоління. Але, вчитель тоді зможе успішно виконувати ці завдання, коли рівень його професійної підготовки буде адекватний вимогам, поставленим суспільством перед системою державної освіти.