четвер, 17 березня 2016 р.

Методика підготовки та проведення масових форм позакласної музично-виховної роботи


Всі види позакласної роботи з музики можна поділити на масові і гурткові. Вони мають свої особливості в залежності від завдань, які виконують.
До масових форм можна віднести:
– шкільні свята, карнавали;
– конкурси, олімпіади, огляди, фестивалі;
– лекції-концерти;
– колективне відвідування концертів, театрів;
– дискотеки.
Говорячи про актуальні проблеми вдосконалення музичного виховання школярів, необхідно уяснити всю важливість масових форм позакласної роботи, до організації і участі в яких необхідно залучати гуртківців, учнів музичних шкіл, старшокласників, батьків, усіх бажаючих. Необхідно прищеплювати учням інтерес до слухання музики в позанавчальний час, заохочувати відвідування концертів, спектаклів всією сім’єю, створення домашніх фонотек, спільне слухання музичних записів, музичних теле- і радіопередач. При тому невеликому часі, що відводиться на уроки музики, ці форми роботи стають вагомим вкладом в здійснення музичного виховання дітей.
Сама назва «масові форми роботи» говорить про те, що головною їх метою є охоплення найбільшої кількості дітей, не вимагаючи від них якихось особливих обдарувань, спеціальних знань і навичок. Це не означає, що участь у тому чи іншому масовому музичному заході взагалі не потребує від школярів жодної підготовки. Однак сутність її може бути досить різною. Зрозуміло, ступінь активності слухачів концертів і учасників музичних свят – різна, хоча їх об’єднує масовість, можливість прилучення до музики кожного бажаючого.
Таким чином, під масовими формами музичного виховання школярів розуміють ті заходи, які проводяться без індивідуальної перевірки музичних даних школярів, рівня їх музичного розвитку. Вони епізодичні, не передбачають планомірного музичного навчання. Достатньо бажання, інтересу, і школяр стає учасником якогось конкретного заходу. Створення такого інтересу, бажання стає основою його підготовки.
Музичне свято в школі
Головна дійова особа такого свята – музика. В умовах свята повинна складатися педагогічна ситуація, яка сприяє тому, щоб захопити музикою всіх, допомогти дітям гостріше відчути силу і глибину емоційного впливу музики. Значимість теми і змісту свята, барвистість оформлення, багатообразність прийомів впливу музики на школярів визначають виховання спрямованості на спілкування їх з музикою.
Підготовка потребує від вчителя обдумування всіх складових частин: виходячи з поставленої мети визначення теми свята, змісту, репертуару, розподілу завдань між класами чи групами учнів, визначення місця і часу виступів, відповідальних за ту чи іншу ділянку роботи. Оскільки свято музики – це своєрідна вистава, в якій можна простежити певну лінію емоційно-драматургічного розвитку, необхідний і відповідний сценарій.
Свято повинно бути розраховане на учнів певного віку. Враховуються інтереси дітей, особливості класів. Для підготовки до свята обирається актив із зацікавлених учнів, в організації свята приймають участь класні керівники, вчителі початкових класів, вихователі. Всі разом знаходять оригінальну назву, складають сценарій, придумують костюми, художнє оформлення, літературний і музичний матеріал, розподіляють обов’язки, призначають ведучих і виконавців. В сценарій входять номери, підготовлені учасниками шкільних гуртків, учнями музичної школи.
З метою оптимального прилучення до спілкування з музикою всіх учнів необхідно прагнути до широкого використання міжпредметних зв’язків, інших видів мистецтва. Це сприятиме посиленню дії музики на емоційну сферу психіки, збагаченню новими враженнями, поглибленню її сприймання.
Важливого значення слід надавати цілісності свята музики, взаємозв’язку всіх його елементів. Свято має проходити активно – це і захоплюючі розповіді про музику, і слухання, і безпосередня участь школярів у виконавстві (деякі пісні можна заздалегідь вивчити на уроках музики), і знайомство з матеріалом, який приготували учні – альбоми малюнків на теми свята, ілюстрації, фотографії, власна творчість учнів.
Тематика свят може бути найрізноманітніша:
календарні свята: Новорічні ранки, День Матері, Міжнародний жіночий день, День Перемоги, День знань, День школи, Останній дзвоник;
– свята, пов’язані з народними традиціями: Обжинки, Свято врожаю, День птахів, Купальські свята, Різдво, Вечорниці, День Святого Миколая, Свято зустрічі весни;
– оригінальні свята: Свято улюбленої іграшки, Всі професії важливі, Прощання з Букварем, Зустріч з ветеранами праці та війни, Родинне вогнище палає, Звучи,  українська пісне, Мово наша солов’їна, Свято пісні, Музична казка, Свято Книги.
Музичний лекторій.
Однією з ефективних форм масової позакласної роботи в школі є організація лекцій-концертів. Підготовка потребує менше зусиль з боку колективу школи, ніж музичне свято, хоча доцільно буває і тут провести деяку роботу: на уроках музики дати короткі відомості, що полегшать сприйняття програми і заохотять до відвідання заходу. При визначенні теми лекції-концерту корисно враховувати вік учнів, їх загальний та музичний розвиток, бо свою виховну дію музика може справляти тільки тоді, коли виникає емоційний відгук, коли музика зацікавить слухачів. Тематику лекцій корисно пов’язувати з програмним матеріалом. Робота лекторію повинна сприяти розширенню загального кругозору учнів, доповнювати і поглиблювати їх знання, набуті на уроках музики, образотворчого мистецтва, літератури, історії. Знайомлячи учнів з певним жанром музики чи творчістю композитора, слід намагатися також поглибити їхні знання про засоби музичної виразності, навчити сприймати музичний образ в цілому. Доцільно ширше використовувати технічні засоби навчання: показ кінофільмів, слайдів, діафільмів, ілюстрацій, звукозаписів. Дуже приваблює дітей живе звучання музичних інструментів і співацьких голосів.
Ведучий повинен дбати, щоб його мова була яскравою та образною, а факти – цікавими. Ілюстративний матеріал слід добирати особливо старанно і прагнути, щоб він був зрозумілий і доступний для дітей певного віку, а також різнохарактерний щодо змісту і виконання.
Ознайомлення з музичною культурою різних країн, з цікавими фактами з життя композиторів, історією написання окремих творів поступово викликає у школярів потребу дізнатися про музику якомога більше: вони починають самостійно читати відповідну літературу, цікавитися музично-освітніми передачами по радіо і телебаченню. Музичний лекторій розрахований не тільки на розширення знань учнів, але й на виховання емоційного, розумного слухача, культура почуттів якого була б нерозривно зв’язана з культурою його поведінки.
Лекції-концерти можуть проводитися як одноразові заходи, або складати цикл певного напрямку: розповіді про українських композиторів, про народні музичні інструменти України, жанри музики та багато іншого.
Організація масових позакласних музичних заходів повинна відповідати певним методичним рекомендаціям:
1. Дотримуватись основних принципів організації позакласної музичної діяльності дітей: послідовність, планомірність, систематичність, захопленість.
2. Урізноманітнювати зміст позакласних заходів для накопичення музичного досвіду дітей і збагачення їх новими музичними враженнями.
3. Підбирати художній ілюстративний матеріал високої якості, показувати його найкраще виконання як вчителем, так і учнями.
4. Підвищувати зацікавленість оригінальним змістом позакласного заходу, новизною його елементів.
5. Враховувати вікові особливості учнів і рівень їх музичного розвитку, підбирати відповідні форми проведення позакласних заходів, доступний музичний і літературний матеріал.
6. Спрямовувати позакласну музичну роботу на розвиток активності дітей, їх уяви, ініціативності.

7. Дотримуватись певного часу проведення заняття, залежно від віку дітей.

Немає коментарів:

Дописати коментар