Майбутні вчителі музичного мистецтва повинні добре орієнтуватися у
різноманітності інноваційних педагогічних технологій, володіти комплексом
професійних умінь та якостей, ефективно застосовувати сучасні форми та методи
педагогічної взаємодії, виявляти нестандартність мислення і здатність до
швидкої орієнтації у різних педагогічних ситуаціях, мати свою думку і вміти
відстоювати її, адекватно оцінювати свої можливості, бути готовими до прийняття
відповідальних рішень.
Успішному вирішенню цих завдань сприятиме використання теоретичних і
практичних компонентів професійної підготовки майбутніх спеціалістів у процесі
педагогічної практики. Згідно з вимогами Державного галузевого стандарту вищої
освіти, «педагогічна практика – особливий вид навчальної роботи, спрямований на
формування у майбутнього вчителя основних професійних якостей у процесі
педагогічної діяльності, важлива соціально-психологічна умова та дієвий засіб
фахової підготовки. Педагогічна практика проводиться в умовах реалій сучасної
школи з урахуванням закономірностей і принципів цілісного процесу професійної
підготовки майбутніх учителів на основі здобутих знань, сформованих умінь і
навичок».
Педагогічна практика в Лебединському педагогічному училищі, як основа
системи підготовки майбутніх учителів, забезпечує дієвість засвоєних
професійних знань і умінь, сприяє виявленню педагогічних здібностей та
індивідуальних творчих можливостей кожного студента. Завдяки тому, що робота
практиканта передбачає спілкування з учнями, студент має можливості не тільки
для самовдосконалення, але й формування своєї творчої індивідуальності. В свою
чергу, в процесі педагогічної практики він активно впливає на розвиток
особистості кожної дитини.
Залучення студентів до безпосередньої практичної діяльності є засобом
активізації інтересу до майбутнього фаху, перевірки ефективності усіх, без
винятку, напрямків професійної підготовки (психолого-педагогічного,
історико-теоретичного, музично-виконавського, методичного).
Педагогічна практика в нашому навчальному закладі проводиться в умовах
навчально-виховного процесу сучасної загальноосвітньої школи з урахуванням
закономірностей і принципів цілісного процесу професійної підготовки майбутніх
учителів музичного мистецтва на основі здобутих знань, сформованих умінь і
навичок. Під час активної педагогічної практики у студентів створюються умови
для формування навичок практичної педагогічної діяльності.
Процес оволодіння професією, зокрема засвоєння теоретичних знань,
практичних умінь і навичок, на нашу думку, безпосередньо пов'язаний із
формуванням нового якісного утворення у структурі особистості майбутнього
педагога-музиканта. Це утворення може бути охарактеризовано за такими якісними
показниками:
– мотивація (проявляється у ставленні до виконання професійних обов'язків
як до потреби);
– рівень знань психолого-педагогічного та методичного циклу, які
відповідають рівню складності виконуваних завдань;
– ставлення до навчально-виховного процесу у ЗОШ, виконання функціональних
обов'язків учителя музики та якості виконуваної роботи;
– активність у професійному самовдосконаленні, самоосвіті; прагнення до
збагачення духовної та професійної культури.
Студенти педагогічного училища, що оволодівають
спеціальністю 02020401 «Музичне
мистецтво», в процесі педагогічної практики крім проведення уроків музичного
мистецтва мають два види позанавчальної практики: музичний лекторій та робота з
дитячими художніми колективами.
Музичний лекторій – вид практики, в процесі якого
студенти проводять по два лекційних заняття. Теми для музичних лекцій студенти
підбирають разом з методистом. Тема такого заняття може продовжувати лекцію
попереднього студента. Це можуть бути заняття:
– про життя та творчість відомих композиторів-класиків
(українських та зарубіжних);
–
про історію створення конкретного
музичного твору чи циклу творів;
–
про музичний інструмент, групу музичних
інструментів, оркестр;
–
про хорові колективи та хорову музику;
–
про сучасних співаків (українських та
зарубіжних);
–
про сучасні музичні гурти (українські та
зарубіжні) та ін.;
Майбутні вчителі музичного мистецтва під час педагогічної
практики в загальноосвітній школі знаходять такі методи та прийоми у своїй
роботі, щоб діти отримували радість у спілкуванні з музичним мистецтвом на
уроках, позакласних заняттях, вишукують особливі засоби впливу на своїх
вихованців. Розвиваючи у дітей уміння сприймання, аналізу-інтерпретації музики,
творчого втілення музичних вражень через слово, рухи, малюнки, студенти самі
ніби перевтілюються.
Одним із засобів розвитку у студентів-практикантів прагнення і потреби
усвідомлювати свою творчу особистість, професійну сутність у процесі
музично-педагогічної діяльності є виконання ними певних ролей:
музикант-виконавець, режисер, актор, лектор.
Учителя музичного мистецтва можна порівняти з театральним режисером,
особливо у його намаганні провести ефективне позакласне заняття, де метою є
створення гармонічного й цілісного педагогічного процесу. Якщо
студенти-практиканти досягають у своїй педагогічній свідомості ясності творчого
задуму, розуміння мети та поставлених завдань, то це схоже на спектакль. У ролі
режисера майбутні вчителі немовби поєднують два явища: заняття, подане у
вигляді плану-конспекту та заняття – реальне, багатостороннє, складне,
суперечливе. Прикладом інтеграції (взаємопроникнення) раціональних та емоційних
елементів уроку є педагогічна мізансцена.
Педагогічна мізансцена відображає спільну діяльність учителя
та учнів, за якою малюнок їх розташування вказує на стан стосунків у конкретний
момент заняття. Побудувати мізансцену – означає визначити основні пріоритети
заняття та розташувати учнів у просторі відповідним чином. Класичною шкільною
мізансценою є розміщення учительського столу та парт, за якими сидять учні, де
відбувається пояснення матеріалу з використанням дошки, плакату, таблиці.
Досить часто, якщо завданням заняття є повторення, пояснення або закріплення
нової інформації за допомогою ігрових та інтерактивних методів навчання,
студенти звільняють центр класного приміщення, поставивши парти колом,
півколом, прямокутником.
Для забезпечення швидкого й ефективного залучення учнів до інтерактивної
діяльності студент-практикант готує і роздає пам'ятки, які містять опис
алгоритму діяльності (послідовний перелік дій, які мають здійснюватися у тій чи
іншій навчальній ситуації). Такі пам'ятки пропонуються у вигляді роздаткового
матеріалу, плакатів або наочності, яка використовується за допомогою технічних
засобів навчання. Вони пропонуються учням за потребою доти, доки порядок
діяльності не стане для них звичним. Наприклад, робота в малих групах («Акваріум»),
яка дає змогу набути навички спілкування та співпраці. «Мозковий штурм» є
ефективним методом колективного обговорення, пошук рішень, що спонукає
учасників проявляти свою уяву та творчість, що досягається шляхом вільного висловлювання
думок всіх учасників і допомагає знаходити кілька рішень з конкретної теми.
Студент-практикант на занятті пропонує вирішувати проблему, яку потрібно
розв'язати та запрошує учнів взяти участь в її вирішенні шляхом колективного
обговорення.
Метод «Прес» використовується у випадках, коли виникають суперечливі
питання і студенту потрібно зайняти й чітко аргументувати визначену позицію з
проблеми, що обговорюється, переконати учнів у своїй правоті. Такий метод дає
можливість студенту-практиканту навчитися формулювати та висловлювати свою
думку щодо дискусійного питання, аргументовано, в чіткій і стислій формі
впливати на думку своїх учнів-співрозмовників.
Іншим видом педагогічної практики студентів спеціальності «Музичне мистецтво» є робота з дитячими художніми колективами та проведення святкових музичних заходів у
школі. Цей вид педагогічної практики тісно пов'язаний з навчальним предметом
«Практикум роботи з хором», який ми викладаємо в училищі майже двадцять років.
Навички практичної діяльності роботи з хоровим колективом, вокальним ансамблем,
здобуті у процесі навчальних занять, студенти використовують у своїй діяльності
в школі. Протягом двох семестрів пробної практики вони працюють з творчими
колективами: хорами, вокальними ансамблями, інструментальними ансамблями
(дитячих музичних інструментів), а також дуетами, солістами. Це не так легко:
відшукати серед дітей талановитих, співучих; зацікавити їх заняттями, захопити
красивими піснями, знайти час для репетицій після уроків. Але все це практиканти
можуть зробити з допомогою вчителів школи та методистів.
Обов'язковим видом діяльності для практикантів є
підготовка музичних свят, виступи з дитячими художніми колективами. Вивчені
пісні звучать на класних та загальношкільних святах, відкритих виховних годинах,
батьківських зборах, до проведення яких залучаються студенти-практиканти. Для
більшості з них це фактично перші публічні виступи з дітьми. Студенти
відносяться до підготовки та проведення цих заходів з великою відповідальністю,
хоча і хвилювань вистачає. У процесі підготовки керівники практики проводять зі
студентами психологічні та практичні тренінги.
Вже стало доброю традицією на завершення
практики проводити звіт у формі фестивалю
дитячої пісні. До актової зали педагогічного училища приходять діти з
шкіл міста. На фестивалі панує святкова та творча атмосфера. Художні колективи
та солісти виступають з величезним бажанням, захватом, вмінням триматися на
сцені. В концерті звучать прекрасні авторські та народні дитячі пісні. В
глядацькій залі – студенти молодших курсів, викладачі училища, вчителі шкіл
міста, які переживають та підтримують студентів випускного курсу. Практиканти
відчувають свою відповідальність публічного виступу перед такою аудиторією в
ролі керівника та акомпаніатора дитячого художнього колективу. Але такі звіти є
хорошою і необхідною підготовкою до випускних державних іспитів.
Таким чином, наскільки творчо студент-практикант буде відноситься до
розробки плану-конспекту свого заняття та його проведення в певних умовах,
використовуючи свої знання з теоретико-методологічних дисциплін, виявляти
організаторські здібності, бути режисером-постановником у розробці виховних
заходів за законами етики й естетики, з відповідальністю відноситися до
навчально-виховного процесу у загальноосвітній школі, настільки вдосконалюються
його професійні якості, збагачується педагогічний досвід, формується творча
особистість майбутнього вчителя музичного мистецтва.
Отже, поліпшення рівня підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва, формування у нього
творчих здібностей в умовах позакласної педагогічної практики необхідно вести
за такими напрямками:
– забезпечити умови для реалізації студентами-практикантами своїх творчих
якостей у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи (на уроці та в
позаурочній роботі);
–
дати можливість студенту-практиканту
усвідомлювати себе індивідуальністю у процесі здійснення інноваційної педагогічної
діяльності;
–
дати можливість студенту-практиканту
самостійно добирати теми лекцій, музичний репертуар для позакласного виконання
учнями різного віку;
–
створити умови для виявлення рівня
студента-практиканта як музиканта-виконавця (інструменталіста, вокаліста,
диригента);
–
вчити студентів здійснювати самоаналіз
рівня власної інтерпретації під час виконання музичного твору;
–
здійснювати аналіз професійних якостей
студента-практиканта як режисера у процесі моделювання нестандартного заняття з
використанням ігрових та інтерактивних методів навчання;
–
дати можливість студенту-практиканту
демонструвати акторські здібності на прикладі змодельованих педагогічних
ситуацій;
–
вчити студентів-практикантів зважати на
особливості комунікативної діяльності, моделювання діалогової взаємодії в
позакласній музично-виховній роботі.