Формування творчої особистості майбутнього вчителя музичного мистецтва в умовах педагогічної практики

Майбутні вчителі музичного мистецтва повинні добре орієнтуватися у різноманітності інноваційних педагогічних технологій, володіти комплексом професійних умінь та якостей, ефективно застосовувати сучасні форми та методи педагогічної взаємодії, виявляти нестандартність мислення і здатність до швидкої орієнтації у різних педагогічних ситуаціях, мати свою думку і вміти відстоювати її, адекватно оцінювати свої можливості, бути готовими до прийняття відповідальних рішень.

Успішному вирішенню цих завдань сприятиме використання теоретичних і практичних компонентів професійної підготовки майбутніх спеціалістів у процесі педагогічної практики. Згідно з вимогами Державного галузевого стандарту вищої освіти, «педагогічна практика – особливий вид навчальної роботи, спрямований на формування у майбутнього вчителя основних професійних якостей у процесі педагогічної діяльності, важлива соціально-психологічна умова та дієвий засіб фахової підготовки. Педагогічна практика проводиться в умовах реалій сучасної школи з урахуванням закономірностей і принципів цілісного процесу професійної підготовки майбутніх учителів на основі здобутих знань, сформованих умінь і навичок».

Педагогічна практика в Лебединському педагогічному училищі, як основа системи підготовки майбутніх учителів, забезпечує дієвість засвоєних професійних знань і умінь, сприяє виявленню педагогічних здібностей та індивідуальних творчих можливостей кожного студента. Завдяки тому, що робота практиканта передбачає спілкування з учнями, студент має можливості не тільки для самовдосконалення, але й формування своєї творчої індивідуальності. В свою чергу, в процесі педагогічної практики він активно впливає на розвиток особистості кожної дитини.

Залучення студентів до безпосередньої практичної діяльності є засобом активізації інтересу до майбутнього фаху, перевірки ефективності усіх, без винятку, напрямків професійної підготовки (психолого-педагогічного, історико-теоретичного, музично-виконавського, методичного).

Педагогічна практика в нашому навчальному закладі проводиться в умовах навчально-виховного процесу сучасної загальноосвітньої школи з урахуванням закономірностей і принципів цілісного процесу професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва на основі здобутих знань, сформованих умінь і навичок. Під час активної педагогічної практики у студентів створюються умови для формування навичок практичної педагогічної діяльності.

Процес оволодіння професією, зокрема засвоєння теоретичних знань, практичних умінь і навичок, на нашу думку, безпосередньо пов'язаний із формуванням нового якісного утворення у структурі особистості майбутнього педагога-музиканта. Це утворення може бути охарактеризовано за такими якісними показниками:

– мотивація (проявляється у ставленні до виконання професійних обов'язків як до потреби);

– рівень знань психолого-педагогічного та методичного циклу, які відповідають рівню складності виконуваних завдань;

– ставлення до навчально-виховного процесу у ЗОШ, виконання функціональних обов'язків учителя музики та якості виконуваної роботи;

– активність у професійному самовдосконаленні, самоосвіті; прагнення до збагачення духовної та професійної культури.

Студенти педагогічного училища, що оволодівають спеціальністю 02020401 «Музичне мистецтво», в процесі педагогічної практики крім проведення уроків музичного мистецтва мають два види позанавчальної практики: музичний лекторій та робота з дитячими художніми колективами.

Музичний лекторій – вид практики, в процесі якого студенти проводять по два лекційних заняття. Теми для музичних лекцій студенти підбирають разом з методистом. Тема такого заняття може продовжувати лекцію попереднього студента. Це можуть бути заняття:

– про життя та творчість відомих композиторів-класиків (українських та зарубіжних);

–       про історію створення конкретного музичного твору чи циклу творів;

–       про музичний інструмент, групу музичних інструментів, оркестр;

–       про хорові колективи та хорову музику;

–       про сучасних співаків (українських та зарубіжних);

–       про сучасні музичні гурти (українські та зарубіжні) та ін.;

Майбутні вчителі музичного мистецтва під час педагогічної практики в загальноосвітній школі знаходять такі методи та прийоми у своїй роботі, щоб діти отримували радість у спілкуванні з музичним мистецтвом на уроках, позакласних заняттях, вишукують особливі засоби впливу на своїх вихованців. Розвиваючи у дітей уміння сприймання, аналізу-інтерпретації музики, творчого втілення музичних вражень через слово, рухи, малюнки, студенти самі ніби перевтілюються.

Одним із засобів розвитку у студентів-практикантів прагнення і потреби усвідомлювати свою творчу особистість, професійну сутність у процесі музично-педагогічної діяльності є виконання ними певних ролей: музикант-виконавець, режисер, актор, лектор.

Учителя музичного мистецтва можна порівняти з театральним режисером, особливо у його намаганні провести ефективне позакласне заняття, де метою є створення гармонічного й цілісного педагогічного процесу. Якщо студенти-практиканти досягають у своїй педагогічній свідомості ясності творчого задуму, розуміння мети та поставлених завдань, то це схоже на спектакль. У ролі режисера майбутні вчителі немовби поєднують два явища: заняття, подане у вигляді плану-конспекту та заняття – реальне, багатостороннє, складне, суперечливе. Прикладом інтеграції (взаємопроникнення) раціональних та емоційних елементів уроку є педагогічна мізансцена.

Педагогічна мізансцена відображає спільну діяльність учителя та учнів, за якою малюнок їх розташування вказує на стан стосунків у конкретний момент заняття. Побудувати мізансцену – означає визначити основні пріоритети заняття та розташувати учнів у просторі відповідним чином. Класичною шкільною мізансценою є розміщення учительського столу та парт, за якими сидять учні, де відбувається пояснення матеріалу з використанням дошки, плакату, таблиці. Досить часто, якщо завданням заняття є повторення, пояснення або закріплення нової інформації за допомогою ігрових та інтерактивних методів навчання, студенти звільняють центр класного приміщення, поставивши парти колом, півколом, прямокутником.

Для забезпечення швидкого й ефективного залучення учнів до інтерактивної діяльності студент-практикант готує і роздає пам'ятки, які містять опис алгоритму діяльності (послідовний перелік дій, які мають здійснюватися у тій чи іншій навчальній ситуації). Такі пам'ятки пропонуються у вигляді роздаткового матеріалу, плакатів або наочності, яка використовується за допомогою технічних засобів навчання. Вони пропонуються учням за потребою доти, доки порядок діяльності не стане для них звичним. Наприклад, робота в малих групах («Акваріум»), яка дає змогу набути навички спілкування та співпраці. «Мозковий штурм» є ефективним методом колективного обговорення, пошук рішень, що спонукає учасників проявляти свою уяву та творчість, що досягається шляхом вільного висловлювання думок всіх учасників і допомагає знаходити кілька рішень з конкретної теми. Студент-практикант на занятті пропонує вирішувати проблему, яку потрібно розв'язати та запрошує учнів взяти участь в її вирішенні шляхом колективного обговорення.

Метод «Прес» використовується у випадках, коли виникають суперечливі питання і студенту потрібно зайняти й чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється, переконати учнів у своїй правоті. Такий метод дає можливість студенту-практиканту навчитися формулювати та висловлювати свою думку щодо дискусійного питання, аргументовано, в чіткій і стислій формі впливати на думку своїх учнів-співрозмовників.

Іншим видом педагогічної практики студентів спеціальності «Музичне мистецтво» є робота з дитячими художніми колективами та проведення святкових музичних заходів у школі. Цей вид педагогічної практики тісно пов'язаний з навчальним предметом «Практикум роботи з хором», який ми викладаємо в училищі майже двадцять років. Навички практичної діяльності роботи з хоровим колективом, вокальним ансамблем, здобуті у процесі навчальних занять, студенти використовують у своїй діяльності в школі. Протягом двох семестрів пробної практики вони працюють з творчими колективами: хорами, вокальними ансамблями, інструментальними ансамблями (дитячих музичних інструментів), а також дуетами, солістами. Це не так легко: відшукати серед дітей талановитих, співучих; зацікавити їх заняттями, захопити красивими піснями, знайти час для репетицій після уроків. Але все це практиканти можуть зробити з допомогою вчителів школи та методистів.

Обов'язковим видом діяльності для практикантів є підготовка музичних свят, виступи з дитячими художніми колективами. Вивчені пісні звучать на класних та загальношкільних святах, відкритих виховних годинах, батьківських зборах, до проведення яких залучаються студенти-практиканти. Для більшості з них це фактично перші публічні виступи з дітьми. Студенти відносяться до підготовки та проведення цих заходів з великою відповідальністю, хоча і хвилювань вистачає. У процесі підготовки керівники практики проводять зі студентами психологічні та практичні тренінги.

Вже стало доброю традицією на завершення практики проводити звіт у формі фестивалю дитячої пісні. До актової зали педагогічного училища приходять діти з шкіл міста. На фестивалі панує святкова та творча атмосфера. Художні колективи та солісти виступають з величезним бажанням, захватом, вмінням триматися на сцені. В концерті звучать прекрасні авторські та народні дитячі пісні. В глядацькій залі – студенти молодших курсів, викладачі училища, вчителі шкіл міста, які переживають та підтримують студентів випускного курсу. Практиканти відчувають свою відповідальність публічного виступу перед такою аудиторією в ролі керівника та акомпаніатора дитячого художнього колективу. Але такі звіти є хорошою і необхідною підготовкою до випускних державних іспитів.

Таким чином, наскільки творчо студент-практикант буде відноситься до розробки плану-конспекту свого заняття та його проведення в певних умовах, використовуючи свої знання з теоретико-методологічних дисциплін, виявляти організаторські здібності, бути режисером-постановником у розробці виховних заходів за законами етики й естетики, з відповідальністю відноситися до навчально-виховного процесу у загальноосвітній школі, настільки вдосконалюються його професійні якості, збагачується педагогічний досвід, формується творча особистість майбутнього вчителя музичного мистецтва.

Отже, поліпшення рівня підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва, формування у нього творчих здібностей в умовах позакласної педагогічної практики необхідно вести за такими напрямками:

– забезпечити умови для реалізації студентами-практикантами своїх творчих якостей у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи (на уроці та в позаурочній роботі);

–            дати можливість студенту-практиканту усвідомлювати себе індивідуальністю у процесі здійснення інноваційної педагогічної діяльності;

–            дати можливість студенту-практиканту самостійно добирати теми лекцій, музичний репертуар для позакласного виконання учнями різного віку;

–            створити умови для виявлення рівня студента-практиканта як музиканта-виконавця (інструменталіста, вокаліста, диригента);

–            вчити студентів здійснювати самоаналіз рівня власної інтерпретації під час виконання музичного твору;

–            здійснювати аналіз професійних якостей студента-практиканта як режисера у процесі моделювання нестандартного заняття з використанням ігрових та інтерактивних методів навчання;

–            дати можливість студенту-практиканту демонструвати акторські здібності на прикладі змодельованих педагогічних ситуацій;

–            вчити студентів-практикантів зважати на особливості комунікативної діяльності, моделювання діалогової взаємодії в позакласній музично-виховній роботі.