четвер, 17 березня 2016 р.

Формування професійних компетентностей студентів у процесі підготовки та проведення позакласної музично-виховної роботи в школі

     В умовах динамічного розвитку науки, культури, техніки значно змінюються умови праці вчителя, підвищуються вимоги до його особистості та професійної підготовки. Особливо гостро постає питання якості освіти, духовності нації. В умовах зміни завдань сучасної освіти, які є варіативністю навчально-виховних закладів, диверсифікацією змісту, розширенням інноваційних процесів, виникає необхідність по-новому розглянути специфіку педагогічної діяльності майбутнього вчителя музичного мистецтва під час проходження педагогічної практики.
     Вчитель музичного мистецтва – це суб’єкт педагогічної взаємодії, на професійну діяльність якого покладена відповідальність не лише за інтелектуальну, але й за морально-ціннісну та художньо-естетичну підготовку школярів. Розвинений художньо-виховний потенціал вчителя музичного мистецтва трактується як запорука успішності освітнього процесу в школі. Музичне мистецтво повинно рівноправно увійти у педагогічну палітру вчителя і стати основою художньо-естетичного впливу в позакласній роботі з школярами.
     Позакласна музично-виховна робота в школі вивчається в методичній розробці як системне включення дітей у художньо-творчу діяльність зі сприймання, оцінки, творчої інтерпретації музики на основі оптимальної реалізації її ціннісно-виховного потенціалу, варіативного пошуку організаційно-виховних форм подачі музичного матеріалу, постійного емоційного збагачення виховних ситуацій та забезпечення рефлексивної реакції вихованців на зміст музичних образів.
     Сутність професійної готовності майбутнього вчителя музичного мистецтва до позакласної музично-виховної роботи з молодшими школярами – це інтегративне професійно-особистісние утворення, складова загальної готовності до організації виховного процесу, необхідна умова становлення майбутнього фахівця, його самопізнання і саморозвитку, що складається з двох образів: «музикант» і «педагог».
     Структура професійної готовності: 
  • цілеспрямований компонент: усвідомлення майбутнім педагогом виховного потенціалу музичного мистецтва та власного художньо-виховного потенціалу на основі розуміння цілей і завдань музично-виховної роботи з дітьми;
  • трансляторно-ціннісний компонент: здатність до адекватної передачі учням ціннісно-виховного сенсу музичних образів;
  • креативно-проектувальний компонент: сформованість умінь і навичок проектування змісту та форм позакласної художньо спрямованої виховної роботи на музичному матеріалі.

     Формування творчої особистості майбутнього вчителя музики в умовах педагогічної практики загальноосвітньої школи є її базисною основою. Педагогічна спрямованість, творчі здібності студента-практиканта мають велике значення під час педагогічної практики. Але ця здатність – лише потенційна можливість. Реалізація творчого потенціалу майбутнього вчителя музики, його формування можуть бути успішними лише в умовах цілеспрямованої й педагогічно організованої діяльності в загальноосвітній школі.
      Критеріями розвитку професійно-творчої особистості майбутнього вчителя музики, на нашу думку, є свідоме ставлення до обраної професії, прагнення до збагачення духовної та професійної культури, професійна мотивація студентів у процесі викладання предмету, формування професійно-ціннісних орієнтацій майбутніх педагогів-музикантів під час проведення уроків та позакласної роботи, палке бажання до самовдосконалення та самореалізації у навчально-виховному процесі як музиканта-виконавця, режисера, актора, цікавого лектора в роботі шкільних музичних лекторіїв з учнями різних вікових груп, комунікативна діяльність й активність у різних формах вокально-хорової роботи під час проходження педагогічної практики у загальноосвітній школі. Ці фактори характеризують розвиток професійно-творчої особистості майбутнього вчителя музики.
      Поліпшення рівня підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва, формування у нього творчих здібностей в умовах позакласної педагогічної практики необхідно вести за такими напрямками: 
  • забезпечити умови для реалізації студентами-практикантами своїх творчих якостей у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи (на уроці та в позаурочній роботі); 
  • дати можливість студенту-практиканту усвідомлювати себе індивідуальністю у процесі здійснення інноваційної педагогічної діяльності; 
  • дати можливість студенту-практиканту самостійно добирати теми лекцій, музичний репертуар для позакласного виконання учнями різного віку; 
  • створити умови для виявлення рівня студента-практиканта як музиканта-виконавця (інструменталіста, вокаліста, диригента); 
  • вчити студентів здійснювати самоаналіз рівня власної інтерпретації під час виконання музичного твору; 
  • здійснювати аналіз професійних якостей студента-практиканта як режисера у процесі моделювання нестандартного заняття з використанням ігрових та інтерактивних методів навчання; 
  • дати можливість студенту-практиканту демонструвати акторські здібності на прикладі змодельованих педагогічних ситуацій; 
  • вчити студентів-практикантів зважати на особливості комунікативної діяльності, моделювання діалогової взаємодії в позакласній музично-виховній роботі.


Немає коментарів:

Дописати коментар